Перша половина листопада характеризувалася мінливою за температурним режимом погодою. На початку місяця було тепліше, а на початку другої декади дещо похолодало. Незначні короткочасні дощі спостерігалися локально у північних та західних областях, в центральних та північно – східних опадів не було.
Середня температура повітря знаходилася у межах — від 4,8 до 11,5 ºС і була на 0,3–6,9ºС вище норми. Максимальна температура повітря у найтепліші дні підвищувалася до 12,3–18,2ºС, мінімальна — у найпрохолодніші ночі місцями знижувалася до – 3,5º С морозу.
За даними Укргідрометеоцентру, на переважній частині території країни 12–14 жовтня (близько або на тиждень пізніше середніх багаторічних строків) відбувся перехід середньої добової температури повітря через межу +10ºС у бік зниження, за винятком південних областей, де перехід відбувся 15–17 жовтня (на 3–6 днів раніше середніх багаторічних строків).
Запаси продуктивної вологи орного шару ґрунту під озимими культурами станом на 31 жовтня на більшості площ були достатніми та оптимальними (21–40 мм і більше продуктивної вологи). Задовільне (11–20 мм) вологозабезпечення відмічалося в окремих районах південних, місцями в Полтавській, Харківській, Дніпропетровській, Черкаській та Кіровоградській областях. На більшості площ Харківської та Дніпропетровської областей тривала посуха — запаси вологи не перевищували 6–10 мм продуктивної вологи, місцями орний шар був зовсім сухим.
Запаси продуктивної вологи у метровому шарі ґрунту під озимими культурами на більшості площ північних та західних областей оцінювалися як достатні та оптимальні (121–160 мм продуктивної вологи і більше). Задовільне (81–120 мм продуктивної вологи) вологозабезпечення 0–100 см шару ґрунту відмічалося на більшості площ центральних та південних, в окремих районах північних, Тернопільської та Хмельницької областей. На Харківщині, Дніпропетровщині, на окремих площах Сумської, Київської, Вінницької, Полтавської, Черкаської, Кіровоградської та Одеської областей воно було недостатнім (51–80 мм) та незадовільним (менше 50 мм продуктивної вологи). Місцями у Дніпропетровській області 0–100 см шар ґрунту був сухий зовсім або майже сухий.
Агрометеорологічні умови протягом останнього тижня були сприятливими для росту та розвитку озимих культур.
Посіви залежно від строків сівби входять у зиму у різних фазах розвитку: за ранніх та оптимальних строків вони є добре розкущеними з вторинною кореневою системою, проте синхронно розвинені пагони спостерігаються у рослин ранніх строків сівби; у тих, що посіяні у третій декаді вересня і вступили у фазу «кущіння», бічні пагони значно відстають у розвитку від головного; допустимих і пізніх строків, які є у фазі «сходів» (1–4 листки, шильце), ‒ не встигли сформувати потрібні параметри для успішної перезимівлі.
Маючи 3–4 синхронно розвинених стебла, посіви встигають накопичити достатню кількість захисних речовин, зокрема цукрів, до припинення вегетації. Понижену морозостійкість формують рослини пізніх строків сівби, які увійдуть у зиму без розвинутого вузла кущіння. Вони будуть дуже вразливими до дії несприятливих факторів перезимівлі, особливо низьких температур, оскільки у них недостатньо розвинена коренева система, надземна маса й вони не накопичать потрібну кількість пластичних речовин. Це площі ризику, за якими необхідно проводити повну систему моніторингу під час перезимівлі.
Погодні умови жовтня і першої половини листопада місяця сприяли розвитку хвороб, особливо на ранніх посівах озимої пшениці по стерньовим попередникам. Насамперед. спостерігається розвиток септоріозу листя, який проявляється на нижніх листках рослин. Це небезпечне захворювання без належного захисту фунгіцидами може спричинити недобір урожаю пшениці до 30 – 50 % і викликати погіршення якості зерна. Тому, після відновлення вегетації пшениці необхідно буде вносити ефективні системні фунгіциди.
Частково спостерігається пошкодження рослин злаковими мухами та підгризаючими совками (до 2 – 5 % на окремих полях).
На посівах озимого ріпаку спостерігається розвиток фомозу, особливо на перерослих посівах, які вже мають по 12 – 16 листків. Частково на окремих полях відмічений альтернаріоз. Ріпак ранніх термінів сівби (перша декада серпня) на площі біля 250 тис. га сформував хорошу кореневу систему і добре розвинуту розетку, але надмірний листовий апарат може бути пошкоджений низькими температурами. Необхідно протягом зимового періоду проводити моніторинг за станом таких посівів методом відбору монолітів для прийняття вірних рішень по подальшому догляду.
До ваших послуг – агроконсультант Олексій Сергієнко і команда ArtFieldS.
Дізнайтесь про наші послуги та про нас на нашому сайті. А також перегляньте нові актуальні відео на нашому YouTube-каналі!
