Липень – найтепліший місяць року, з частими грозами та зливами. Середня місячна температура повітря становить 18-24°C, абсолютний максимум може сягати – 34-39°C, подекуди – до 42 °C.
Підвищення температурного режиму в червні пришвидшило проходження фаз розвитку сільськогосподарських рослин, але не сприяло поширенню хвороб. В деякій мірі друга половина червня сприяла заселеності посівів шкідниками та їх розвитку.
Подальший високий температурний режим липня збільшуватиме шкідливість шкідників, зокрема сисних, листогризучих та плодопошкоджуючих видів. Інтенсивний розвиток хвороб у посівах технічних, овочевих культур та у плодових насадженнях ймовірний лише за наявності опадів. Тому моніторинг фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин матиме важливе значення в регулюванні чисельності шкідливих організмів, своєчасному застосуванні засобів захисту рослин.
Так, в посівах озимих і ярих зернових культур до огрубіння зерна харчуватимуться і розмножуватимуться пшеничний трипс, злакові попелиці, цикадки. За умов теплої сухої погоди липня (температура повітря 29-30°С, вологість 35-50%) збільшуватиметься кількість сисних комах, які викликатимуть щуплість та значне зниження ваги зерна.
З настанням воскової стиглості зерна з’являться крилаті особини попелиць, які перелітатимуть на пізніше достигаючі посіви ярих зернових культур, а також дикорослі злаки, згодом на сходи падалиці зернових.
Хлібні клопи, осередками, продовжуватимуть завдавати шкоди посівам зернових культур. Пошкоджені зернівки стануть щуплі, зморшкуваті, зі слідами уколу у вигляді темної крапки на зернівці. Під дією ферментів клопів буде знижуватись пружність клейковини, підвищуватиметься її розтягнення і, як наслідок, погіршаться хлібопекарські якості борошна, знизиться схожість та якість зерна. На масу зерна пошкодження в цей час не впливають, але навіть незначна домішка зерен, пошкоджених клопом черепашкою (2-4%), спричиняє істотне зниження технологічних і хлібопекарських якостей урожаю зерна пшениці, що відбувається за чисельності личинок у межах 2-4 екз./м2.
Особливо небезпечними клопи будуть на посівах пізніх сортів пшениці озимої в західних областях України, де збирання традиційно починається на 2 – 3 тижні пізніше від центральних та північно – східних регіонів.
В посівах соняшнику, який вже масово цвіте, в третій декаді липня залишаються небезпечними клопи різних видів (щитники, сліпняки), які крім пошкодження насіння значно зменшують якісні показники соняшникової олії.
В останні півтора десятиліття на посівах соняшнику поширився небезпечний вид — південна соняшникова шипоноска, яка завдає серйозної шкоди посівам переважно на Сході і Південному Сході України. В соняшникової шипоніски шкодочинна стадія — личинка, яка після відродження з яйця проникє усередину стебел і живиться їхньою серцевиною, проточуючи численні вузькі і звивисті ходи. В одній заселеній рослині може зосереджуватися до кількох десятків личинок. Шкідливість шипоносок виявляється в таких самих наслідках кількісних і якісних втрат урожаю, як і від інших внутрішньостеблових шкідників (стеблового метелика й соняшникового вусача).
В посівах сої в зв’язку з сприятливими погодними умовами буде розвиватися павутинний кліщ, який може за декілька днів після виявлення одиноких екземплярів на листках сої, враховуючи плодючість самок, заселити повністю все поле. При виявленні на одному листку сої 5 дорослих екземплярів павутинного кліща необхідно терміново обробити посіви ефективними акарицидами (Омайт, Апполо, . Також, в кінці липня загрозу для сої можуть представляти гусениці чортополохівки другого покоління та гусениці 3—4 віку акацієвої вогнівки.
В посівах кукурудзи складаються сприятливі умови для розвитку кукурудзяного стеблового, особливо після опадів 20 – 21 липня. Для своєчасного виявлення шкідника і встановлення економічного порогу шкодочинності необхідно встановити пастки (світлові, феромонні). При виявленні в пастці 10 метеликів протягом 3 діб спостереження і 7 кладок яєць на 10 рослинах необхідно провести обробіток посівів ефективними інсектицидами – Вантакор, Ампліго, Ріджбек, Данадим Мікс та інші. Ефективність інсектицидів проти метелика на кукурудзі залежить від строків обробок, найкраще їх вносити через два-три тижні після початку льоту метелика або під час масового його льоту.
В останні роки значну небезпеку для кукурудзи представляє західний кукурудзяний жук – діабротика, який починає розсилатися в період формування качанів та їх цвітіння. Для його виявлення також необхідно на полях встановити спеціалізовані пастки. Для зменшення його чисельності на полях та запобігання розмноження при виявлення ЕПШ (5 – 10 екз. жуків на рослину в період цвітіння) необхідно провести хімічний захист дієвими інсектицидами.
Таким чином, для запобігання пошкодження с.-г. культур та можливої втрати урожаю необхідно своєчасно проводити фітосанітарний моніторинг посівів, встановлювати шкодочинні фази шкідників та їх ЕПШ, брати до уваги професійний прогноз розвитку і застосовувати дієві заходи захисту посівів.
До ваших послуг – агроконсультант Олексій Сергієнко і команда ArtFieldS.
Дізнайтесь про наші послуги та про нас на нашому сайті. А також перегляньте нові актуальні відео на нашому YouTube-каналі!