Майстер-клас: Діабротіка – це виклик для аграріїв чи зайві витрати?

Подати заявку

Існує велика загроза, яку очікує аграрний сектор України і вона вже не за горами. До якої багато аграріїв відноситься толерантно, а більшість рахує, що це зайві витрати. Це західний кукурудзяний жук – діабротика (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte). До неї поступово звикають, як звикли до короладського жука, який багато років потому був також карантинним об’єктом.

Ввезення насіннєвого матеріалу і товарних партій кукурудзи з-за кордону дозволяється тільки за погодженням з Укрголовдержкарантином, проведенням ретельного огляду та експертизи. Важливим заходом є щорічне обстеження посівів кукурудзи маршрутно-візуальним методом, за допомогою феромонних пасток. Але сьогодні діабротика виявлена не тільки в західних областях України, а і в Черкаській і Київській областях. Це вже небезпечно.

З агротехнічних заходів боротьби є дотримання сівозміни, що включає зернові (крім кукурудзи), багаторічні трави, конюшину, люцерну, просапні культури. Висівати кукурудзу на одному і тому ж полі можна лише через 3 роки, не допускаючи монокультури кукурудзи.

З хімічних заходів боротьби основним є обробка рослин системними інсектицидами проти жуків та внесення в ґрунт при сівбі гранульованих інсектицидів проти личинок західного кукурудзяного жука.

Небезпечними є як жуки, так і личинки: перші — пошкоджують волоть, листя, іноді навіть молоді качани, другі — живляться коренями кукурудзи, що особливо небезпечно, адже пошкоджуючи коріння вони заносять збудників кореневих гнилей. До речі, личинки здатні подолати до 50 см глибини у пошуках корму.

Але чи готові ми захистити посіви кукурудзи без досвіду боротьби з цим небезпечним шкідником?

Для довідки: в США фермерськими господарствами для організації боротьби з діабротикою витрачається щорічно більше 1 млрд. дол.