Майстер-клас: Управління кислотністю ґрунтів – запорука високих і стабільних урожаїв.

Подати заявку

Теоретичні основи  кислотності ґрунтів України, якими аграрії добре володіють, дякуючи досягненням вітчизняної і закордонної науки, сьогодні  ними і ігноруються, про що свідчить низька урожайність ряду культур, в порівнянні з іншими європейськими країнами.

Сьогодні в нашій державі потенціал урожайності озимої пшениці, кукурудзи, соняшнику, сої та інших с.-г. культур обмежується не тільки погодно – кліматичними факторами, а ще й двома факторами – надмірною кислотністю (актуальна чи гідролітична) та ущільненням ґрунту на глибині від 30 до 60 см.

В структурі собівартості вирощування основних с.-г. культур мінеральні добрива сьогодні займають від 15 до 40 % в залежності від культури. Але в зв’язку з надмірною кислотністю (надмірною концентрацією іонів водню і алюмінію) засвоєння важливих для життєдіяльності рослин елементів живлення зменшується на 30 – 50 %. Це означає, що всі інвестиції в мінеральне живлення не ефективне, або ефективне тільки на 50 – 70 %. Величезні кошти, вкладені агровиробниками в фосфор, калій, магній, бор і навіть азот, не дають очікуваного економічного ефекту.

Крім цього, з’явилися резистентні до відомих фунгіцидів і гербіцидів популяції хвороб і бур’янів, які добре себе почувають в кислому середовищі.

Не­ве­личкі відхи­лен­ня  по­каз­ни­ка кислотності від нор­ми ма­ють суттєвий вплив на про­це­си, що відбу­ва­ють­ся у ґрунті та в рос­лині, а від цьо­го за­ле­жить фор­му­ван­ня вро­жаю.

Представлений практичний досвід на значних площах, в різних грунтово – кліматичних зонах України системний підхід до управління кислотністю ґрунтів в умовах значного дефіциту дефекатів, вапнякової муки та інших важливих меліорантів.

Наведена інформація про розміщення в сівозміні сидеральних культур, застосування мінеральних добрив, які не підвищують ґрунтову кислотність, робота з рослинними рештками та ін.